УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ ПРИ БУДІВНИЦТВІ ТА МОНТАЖІ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЦИВІЛЬНИХ БУДІВЕЛЬ НА ОСНОВІ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.15802/bttrp2025/344890Ключові слова:
математичне моделювання будівництва, енергозберігаючі будівлі, організаційно-технологічні рішення, nZEB, 4D-BIM, імітаційне моделювання, аналіз чутливості, енергоефективність на етапі зведенняАнотація
Мета. Дослідження спрямоване на розробку інтегрованого підходу до удосконалення організаційно-технологічних рішень при зведенні енергозберігаючих цивільних будівель шляхом застосування математичного моделювання, що безпосередньо пов’язує технологічний графік будівництва з прогнозом енергетичної ефективності об’єкта. Методологія. Запропоновано гібридну імітаційну модель, що поєднує дискретно-подійне моделювання (DES) будівельного процесу з параметричною оцінкою впливу монтажних відхилень на тепловтрати. Для верифікації використано типовий проєкт nZEB-будинку. Методологія інтегрує спеціалізовані підходи: оптимізацію розміщення візуального нагляду на основі 4D-BIM та графіка будівництва, яка дозволяє визначати «ядерні» зони робіт у кожен період, та аналіз чутливості енергетичної продуктивності до локальних відхилень, адаптований із методики оцінки повітряних потоків у центрах обробки даних, де використовуються метрики ефективності розподілу повітря (наприклад, RCI, SHI) – у нашому випадку ці метрики перетворено на показники «технологічної цілісності» огорожі. Моделювання реалізовано в середовищі AnyLogic з використанням імітаційних прогонів (n = 100) та аналізу чутливості за методом Соболя. Результати. Застосування оптимізованої стратегії (паралельний монтаж спеціалізованих систем + проміжний контроль герметичності в точках, визначених 4D-BIM) дозволило: скоротити загальну тривалість будівництва з 218 до 196 днів (-10 %), зменшити середнє енергоспоживання з 24,3 до 16,1 кВт·год/м²/рік (відхилення від цільового значення nZEB скорочено з +62 % до +7 %), а кількість критичних монтажних помилок у 5,3 разів. Аналіз чутливості підтвердив, що якість монтажу пароізоляції та часова затримка між утепленням і герметизацією є домінуючими факторами (56 % сумарної дисперсії енергоспоживання). Наукова новизна. Вперше запропоновано математичну модель, яка трансформує організаційно-технологічне планування в інструмент забезпечення енергоефективності, а не лише в управління термінами та витратами. На відміну від існуючих BIM-to-energy підходів, модель враховує динамічні умови будівництва (зміна складу бригад, погода, логістика) як джерела ризику відхилення від енергетичних цілей. Також вперше адаптовано метрики аналізу повітряних потоків із ЦОД до оцінки якості монтажу огорож, що створює новий методологічний міст між галузями. Практичне значення. Розроблений підхід є технологічно нейтральний, легко інтегрується в існуючі системи управління проєктами і дозволяє підрядникам, енергоаудиторам та державним інспекторам обґрунтовано приймати рішення, що гарантують фактичну енергоефективність. Це особливо актуально в умовах впровадження nZEB-вимог у законодавство України.
Посилання
Azhar, S. (2011). Building Information Modeling (BIM): Trends, Benefits, Risks, and Challenges for the AEC Industry. Leadership and Management in Engineering, 11(3), 241-252. DOI: https://doi.org/10.1061/(ASCE)LM.1943-5630.0000127 (in English)
Chen, X., Zhu, Y., Chen, H., et al. (2021). BIM-based optimization of camera placement for indoor construction monitoring considering the construction schedule. Automation in Construction, 129, 103825. DOI: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2021.103825 (in English)
Cho, J., Yang, J., & Park, W. (2014). Evaluation of air distribution system's airflow performance for cooling energy savings in high-density data centers. Energy and Buildings, 67, 665-675. DOI: https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2013.09.013 (in English)
Eastman, C., Teicholz, P., Sacks, R., & Liston, K. (2011). BIM handbook: A guide to building information modeling for owners, managers, designers, engineers and contractors (2nd ed.). New York: Wiley. (in English)
Grieves, M., & Vickers, J. (2017). Digital twin: Mitigating unpredictable, undesirable emergent behavior in complex systems. In Transdisciplinary perspectives on complex systems, 85-113. Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-38756-7_4 (in English)
ISO 19650-1:2018 (2018). Organization and digitization of information about buildings and civil engineering works – Information management using building information modelling – Part 1: Concepts and principles. International Organization for Standardization. (in English)
Kos, Z., Babii, I., Grynyova, I., & Nikiforov, O. (2024). Ensuring the Energy Efficiency of Buildings through the Simulation of Structural, Organizational, and Technological Solutions for Facade Insulation. Applied Sciences, 14(2), 801. DOI: https://doi.org/10.3390/app14020801 (in English)
Luo, W., Liu, L., & Li, L. (2020). Measuring rutting dimension and lateral position using 3D line scanning laser and inertial measuring unit. Automation in Construction, 111, 103056. DOI: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2019.103056 (in English)
Tang, S., Shelden, D. R., Eastman, C. M., Pishdad-Bozorgi, P., & Gao, X. (2019). A review of building information modeling (BIM) and the internet of things (IoT) devices integration: Present status and future trends. Automation in Construction, 101, 127-139. DOI: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2019.01.020 (in English)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 І. А. АРУТЮНЯН, С. В. ПАСТУХОВА

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на опубліковані статті та надають видавцеві невиключне право на публікацію статті, з посиланням на нього як на оригінального видавця у разі повторного використання, а також на розповсюдження статті у будь-якій формі та на будь-яких носіях. Статті будуть поширюватися за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Автори можуть укладати окремі додаткові договори про невиключне поширення опублікованої статті (наприклад, розміщення її в інституційному репозитарії або публікація в книзі) із зазначенням її первинної публікації в цьому журналі.