ВПЛИВ МІКРОНАПОВНЮВАЧІВ ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ НА МІЦНІСТЬ ЗЧЕПЛЕННЯ З ОСНОВОЮ РОЗЧИНУ СУХОЇ БУДІВЕЛЬНОЇ СУМІШІ
DOI:
https://doi.org/10.15802/bttrp2023/291864Ключові слова:
мікронаповнювач, суха будівельна суміш, шлам, керамзитовий пил, відходи виробництваАнотація
Мета. Дослідження полягає в збільшенні адгезії розчину сухої будівельної суміші на цементній основі до бетонної основи шляхом модифікування складу мікродисперсними відходами промислових виробництв. При застосуванні мікродисперсних наповнювачів техногенного походження повинна зменшитись собівартість продукції, підвищитись енергоефективність виробництв, зменшитись техногенний вплив на навколишнє середовище. Методика. Дослідження сухих сумішей для влаштування наливних підлог проведено відповідно до ДСТУ Б В. 2.7-126:2011 «Суміші будівельні сухі модифіковані. Загальні технічні умови». За основу була прийнята суха будівельна суміш на цементній основі зі складом: цемент, пісок кварцовий, пластифікатор, целюлоза Bermocoll, редиспергований сополімерний порошок. В якості модифікаторів: шлам від мокрого газоочищення виробництва феросиліцію Запорізького феросплавного заводу, шлам водопом’якшення харківської ТЕЦ – 5, керамзитовий пил харківського керамзитового заводу. Результати. Встановлена залежність міцності зчеплення з основою зразків від кількості і виду мікронаповнювачів техногенного походження. Проаналізовано вплив на міцність зчеплення з основою шламу водопом’якшення і керамзитового пилу. Наукова новизна. Вивчено вплив спільного додавання мікродисперсних наповнювачів таких як шлам від мокрого газоочищення виробництва феросиліцію, керамзитового пилу, шламу водопом’якшення до складу сухої будівельної суміші на цементній основі для самовирівнювальної підлоги. Практична значимість. Застосування відходів промисловості в складах сухих будівельних сумішей для наливних підлог допомагає одночасно зменшити згубний вплив на екологію промисловими підприємствами і збільшити механічні та економічні показники цементних розчинів. При додаванні керамзитового пилу і шламу від мокрого газоочищення виробництва феросиліцію збільшується контактна зона між розчином і бетонною основою. В результаті чого збільшується міцність зчеплення розчину з основою.
Посилання
de Matos, P. R., Marcon, M. F., Schankoski, R. A., & Prudêncio Jr, L. R. (2019). Novel applications of waste foundry sand in conventional and dry-mix concretes. Journal of environmental management, 244, 294-303. (in English)
Duan, D., Liao, H., Wei, F., Wang, J., Wu, J., & Cheng, F. (2022). Solid waste-based dry-mix mortar using fly ash, carbide slag, and flue gas desulfurization gypsum. Journal of Materials Research and Technology, 21, 3636-3649. (in English)
Yang, S., Lu, J. X., & Poon, C. S. (2020). Recycling of waste glass in dry-mixed concrete blocks: Evaluation of alkali-silica reaction (ASR) by accelerated laboratory tests and long-term field monitoring. Construction and Building Materials, 262, 120865. (in English)
Arutiunian, A. I., & Shuvaiev, A. A. (2020). Ekolohichno-ekonomichna dotsilnist kompleksnoho upravlinnia potokamy vidkhodiv v budivelnii haluzi. Mosty ta tuneli: teoriia, doslidzhennia, praktyka, 18, 10-17. (in Ukrainian)
Bondar, A. V., Kovalskiy, V. P., Ocheretnyy, V. P., Moroz, D. V., & Voznyuk, I. M. (2019). Vliyanie mekha-?icheskoy aktivatsii mineralnykh sostavlyayushchikh na svoystva oblegchennykh sostavov tsementnykh sukhikh smesey dlya polov. Visnyk Odeskoi derzhavnoi akademii budivnytstva ta arkhitektury, 74, 82-96. (in Russian)
Hryshko, H. M. (2017). Sukha budivelna sumish modyfikovana polimernymy poroshkamy. Visnyk Odeskoi derzhavnoi akademii budivnytstva ta arkhitektury, 69, 69-73. (in Ukrainian)
Derevianko, V. M., Mospan, V. I., Kolokhov, V. V., Dziuban, O. V., & Maltsev, S. V. (2022). Osnovni napriamky doslidzhen iz vykorystannia zoly TES u vyrobnytstvi budivelnykh materialiv. Ukrainskyi zhurnal budivnytstva ta arkhitektury, 1, 38-44. (in Ukrainian)
Kovalyk, I. V., Bezusiak, O. V., & Melnyk, D. O. (2018). Rozrakhunok skladiv poryzovanykh budivelnykh sumishei na prykladi pinohipsu. Resursoekonomni materialy, konstruktsii, budivli ta sporudy, 36, 39-46. (in Ukrainian)
Malyshevska, O. S., Harkavyi, S. I., Melnyk, O. D., Miziuk, M. I., & Myshchenko, I. A. (2017). Zbilshennia trishchynostiikosti budivelnykh materialiv polimernymy vidkhodamy. Poshkodzhennia materialiv pid chas ekspluatatsii, metody yoho diahnostuvannia i prohnozuvannia, 206-210. (in Ukrainian)
Melnychenko, N. P. (2018). Vykorystannia vidkhodiv hirnycho-zbahachuvalnoho kompleksu dlia vyrobnytstva betoniv, pryznachenykh dlia remontu budivelnykh konstruktsii. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho hirnychoho universytetu, 54, 68-77. (in Ukrainian)
Petrov, A. M., & Sheptun, S. Yu. (2021). Vplyv strokiv zberihannia shlamiv ferosplavnoi promyslovosti na vlastyvosti sumishei na tsementnii osnovi. Mosty ta tuneli: teoriia, doslidzhennia, praktyka, 20, 50-55. (in Ukrainian)
Telitsyna, N., Kvitka, O., & Shakhnovskyi, A. (2023). Eksperymentalno-statystychne modeliuvannia skladu sukhykh budivelnykh sumishei: vyznachennia optymalnoi chastky modyfikuiuchoi dobavky. Visnyk Khersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu, 1(84), 72-79. (in Ukrainian)
Ternovyi, V. I., & Ishchuk, O. S. (2017). Do stvorennia vitchyznianoi restavratsiinoi shtukaturky. Budivelne vyrobnytstvo, 62(1), 44-46. (in Ukrainian)
