ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИВЕДЕНОГО ЗНОСУ РЕЙКИ

Анотація

Мета. Оцінити існуючу методику визначення приведеного зносу рейки в сучасних умовах експлуатації залізничної колії та вдосконалити її. Методика. Для досягнення поставленої мети проведено аналіз існуючого способу визначення приведеного зносу. Для цього опрацьовано 30 профілів зношених рейок, зроблено їх співставлення з профілем нової рейки та цифровим способом визначено фактичну площу зносу. Через виміряні значення вертикального та бічного зносу проведено розрахунки, відповідний аналіз та дослідження. Результати. Встановлено, що існуюча методика розрахунку площі зносу рейки не актуальна для сучасних рейок та умов експлуатації. Похибки при цьому сягають 60 %. Детальний аналіз дозволив встановити нову математичну залежність площі зносу рейки від виміряних параметрів вертикального та бічного зносу з урахуванням стану коліс рухомого складу. Похибка при цьому знизилася до 3 %. Наукова новизна. На основі проведених досліджень вперше введено поняття «псевдобічний знос» – вертикальний знос робочої грані рейки, викликаний дією вертикальної сили, що виміряний як бічний знос рейки, та дано відповідну математичну залежність для його визначення. Це дало можливість уточнити значення параметра e для практичних розрахунків та його фізичний зміст (e=50 мм² при вертикальному зносі більше 1,5 мм, та e=20 мм² при вертикальному зносі рівному або менше 1,5 мм). Практична значимість. В ході досліджень встановлено, що для сучасних умов приведений знос рейки – це сума 94 % вертикального зносу та 30 % бічного зносу. Фізичний зміст вказаних відсотків – це відношення середньої ширини та висоти відповідно вертикального та бічного зносу до ширини голівки рейки в розрахунковій площині. Фізичний зміст приведеного зносу – це оцінка маси зношеного металу. На кожен 1 мм приведеного зносу рейки типу Р65, визначеного за уточненою методикою, припадає 0,50 кг зношеного металу на 1 м довжини.