СУЧАСНІ МЕТОДИ ПОСИЛЕННЯ СЛАБКИХ ОСНОВ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

Автор(и)

  • L. М. Timofeeva Пермський національний дослідницький політехнічний університет, Росія, Російська Федерація
  • E. S. Krasnov Пермський національний дослідницький політехнічний університет, Росія, Російська Федерація

DOI:

https://doi.org/10.15802/bttrp2012/26553

Ключові слова:

палі, струменева технологія, слабкі підстави, автомобільні дороги

Анотація

Розглянуто метод посилення слабких основ автомобільних доріг на Уралі із застосуванням грунтоцементних паль, що виготовляються за струменевою технологією. Показано, що одержувані армогрунтові пальові
підстави дозволяють значно підвищити несучу здатність поверхні, однак ефективність використовуваного методу в значній мірі залежить від потужності і літологічного складу ґрунтів основи.

Посилання

Пособие по проектированию земляного полотна автомобильных дорог на слабых грунтах [Текст] / Минтранс РФ. Федеральное дорожное агентство. – М.: 2004. – 252 с.

Андреева, Е. В. Устойчивость дорожных конструкций на слабом грунтовом основании при динамических воздействиях [Текст]: дис. ... канд. техн. наук: 05.23.11 / Андреева Е. В. – Омск, 2007. – 147 с.

СНиП 2.02.01–83*. Основания зданий и сооружений [Текст]. – М.: Госстрой России, ГУП ЦПП, 2005. – 48 с.

Проектирование и строительство автомобильных дорог [Текст]. Справочник / под ред. В. Й. Заворицкого. – К.: Техника, 1996. – 383 с.

Лапидус, Л. С. Несущая способность основной площадки железнодорожного земляного полотна [Текст] / Л. С. Лапидус. – М.: Транспорт, 1978. – 125 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-05-27

Як цитувати

Timofeeva L. М., & Krasnov, E. S. (2015). СУЧАСНІ МЕТОДИ ПОСИЛЕННЯ СЛАБКИХ ОСНОВ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ. Мости та тунелі: теорія, дослідження, практика, (3), 217–220. https://doi.org/10.15802/bttrp2012/26553

Номер

№ 3 (2012)

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори зберігають авторські права на опубліковані статті та надають видавцеві невиключне право на публікацію статті, з посиланням на нього як на оригінального видавця у разі повторного використання, а також на розповсюдження статті у будь-якій формі та на будь-яких носіях. Статті будуть поширюватися за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0).
Автори можуть укладати окремі додаткові договори про невиключне поширення опублікованої статті (наприклад, розміщення її в інституційному репозитарії або публікація в книзі) із зазначенням її первинної публікації в цьому журналі.